Olena (ozirna) wrote,
Olena
ozirna

Батьки та діти

Ми, діти, такі розумні. Ми стільки разів казали батькам: ні, ми не будемо такими як ви, не повторимо ваші помилки. Та ось раптом бачиш себе, ніби збоку, трохи знизу, а з рота лізуть ті слова, від яких зарікалася. Або ні, ніби все інакше, я не така, я інша, але як я опинилася у цій пастці? Я казала, що не ... Я й не встигаю, не можу я так, але... я почуваюся через це винною. Але найгірше - я не знаю як інакше.
Можна виголошувати інші принципи, думати інакше, але найпідступніше у житті, те, що воно складається з маленьких вчинків, ніби незначущих, ми просто робимо так, як колись робили наші батьки, бо не замислюємося, бо так заведено. І коли минає час, з от тих дрібних вчинків, зі слів, які ми кажемо автоматом, не замислюючись, наче з мозаїки, складається зовсім інша картина. А весь той великий задум бути кращою, вільнішою, так і залишається в уяві.
Дещо я таки змогла змінити, але бувають моменти, коли я просто не уявляю як робити інакше, не бачила, не відчувала іншого, а патерни поведінки батьків завжди напоготові: "не замислюйся, просто роби!"
Tags: за жисть
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments